Добро пожаловать, Гость
Логин: Пароль: Запомнить меня
Добро пожаловать на наш форум! Освобождение Одессы - едва ли не самое великое событие в истории нашего города, и уж точно - достойная тема для обсуждения
  • Страница:
  • 1

ТЕМА: Освобождение Березовки

Освобождение Березовки 7 года 5 мес. назад #1043

  • TruckDriver
  • TruckDriver аватар
  • Вне сайта
  • Модератор
  • Сообщений: 1111
  • Спасибо получено: 1
  • Репутация: 3
Визволення
Спогади Анатолія Гордієнка, учасника визволення м. Березівки


— Коли в середині березня сорок четвертого війська третього Українського фронту підійшли до річки Південний Буг, сюди прибув представник ставки Верховного Головнокомандування маршал Радянського Союзу А.М. Василевський. Пояснив командуючому фронтом генералу армії Р.Я. Малиновському мету свого візиту. Далі вони удвох відправилися в розташування штабу кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І.А.Плієва. Сюди ж запросили командуючого 8-ю гвардійською армією генерал-полковника В.І.Чуйкова, командира мехкорпусу генерал-лейтенанта Т.І.Танасчишина і командуючого 17-ю повітряною армією генерал-полковника В.А. Судеца.
На військовій нараді йшлося проте, щоб на півдні області — на території Берегівського, Янівського (нині Іванівського), Роздільнянського, Комінтернівського, Біляївського та Овідіопольського районів створити німцям «котел». Але для цього спочатку потрібно було по старому Бендерському тракту (через Доманівку, Мостове, Березівку, Катаржине (тепер Червонознам'янка) і Роздільну прокласти «коридор» і вийти до Дністра. Побудувати такий довгий коридор довірили кавалеристам трьох дивізій генерала Плієва з могутньою вогневою підтримкою генерала Танасчишина.
На цьому шляху помітний опір німці чинили в боях за Березівку, де, окрім наземних військ, дуже активно діяла ворожа авіація. Під час одного з нальотів німецьких бомбардувальників був смертельно поранений генерал Танасчишин (іменем генерала Танасчишина названа одна із вулиць м. Березівки) Радянські зенітники помстилися ворогу за цю велику втрату. Того ж дня в небі над Березівкою вони збили 9 німецьких літаків.
Бій за Березівку почався удосвіта 31 березня. Протягом всього дня німці наполегливо чинили опір. Але, побоявшись оточення (зліва вже була зайнята Степанівка, а справа Зброжківка), були змушені відступити. З райцентру довелося йти так поспішно, що вони встигли висадити за собою лише невелику частину мосту через річку Тилігул.
У плієвському з'єднанні були не тільки відважні кіннотники, але і умілі сапери. За допомогою березівчан, що прийшли на підмогу, вони швидко відновили міст, і могутній наступ козаків і танкістів знову нестримно рушив вперед. Вибивши німців, які окопалися на висоті за залізницею, кінно-механізована група оволоділа станцією Роздільна.
До кінця березня була звільнена половина Одеської області. Лінія фронту пролягала уздовж річки Тилігул і тягнулася в південній частині краю через Березівку, Заводівку, Стрю-кове і далі на північ.
Для частин, що наступали правіше з Березівки, перешкодою стало повноводдя Тилігулу. Але ненадовго. Поки воїни відпочивали після виснажливого бою, сапери протягом ночі спорудили з колод тимчасовий міст біля села Михайло-Олек-сандрівка. І удосвіта 31 березня, подолавши болота на широких плавнях, радянські воїни з бою взяли велике село Де-мидове. Потім було звільнене Вейсове, де берегівський і демидівський фланги зімкнулися. Могутній наступальний рух пішов по Бендерському тракту у бік Катаржиного (ніні Черво-нознам'янка).
Тепер головним завданням кінно-механізованого з'єднання генерала Плієва стало якнайшвидше оволодіння Роздільною. Ворога треба було позбавити можливості відходу у бік Молдавії не тільки по ґрунтових дорогах, але і по залізниці — через станцію Кучурган.
Администратор запретил публиковать записи.
  • Страница:
  • 1

© 2013 Военно-исторический центр «Память и Слава»
Украина, г.Одесса